І знову опустився лист
З календаря моєї долі.
Господь збирає падолист,
На небі скріплює поволі.
Листи є чорні, сірі, білі…
Одні чистенькі, мов сльоза,
А є буденні, задубілі,
За котрі відповість душа.
Тому стараюсь з кожним днем,
Щоби листи були лиш білі,
І не забруднені дощем,
І у вогні не обгорілі.
Ще скільки їх?
Завжди питаю долі.
Вона мовчить…
А дні летять поволі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723301
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Східний