ЯК Я УМІЮ

Вино  червоне  вилити  на  стіл
І    так  ревти,  як  бугаї  в  день  судний.
О,  як  я  хочу  долучитись  діл,
Між  довжелезних  почорнілих    буднів.

Щоб  в  мокрому,  спітнілому  вікні,
Твоє  обличчя  променем  сяйнуло.
Щоб  гіркота  лишилась  в  полині,
А  солод  серце  ще  хоч  раз  відчуло.

Щоб  проросла  зернина  у  душі,
Налитим  колоском,  неначе  мрія.
Щоб  удалось  стежиною  пройти
Крізь  негаразди  –  так,  як  я  умію…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2017
автор: Віталій Назарук