Знаєш як бути святою «НІКИМ»?
Як невидимий херувим благословляти ноти,
щоб спочатку жила музика, а потім я,
хоча з нею – ми сім’я, а ти – це завжди ти.
Ховається праведне небо на долоні,
бо в тебе – потреба бути Богом,
а ти холодом цілуєш мої скроні
і звуки епілогом душевної муки
рухаються туди де тобі тепліше,
у черзі «БУТИ ПОБАЧЕНОЮ» стає світліше.
А я боюся залишитись втраченою,
опускаюся нижче…
У списку «Речей про головне»
мене не омине доля предмета,
не капне сльоза із твого портрета…
Бо музика і я – cім’я, а ти – це завжди ти.
© #КорицяМедова, 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2017
автор: Кориця Медова