Ти віриш , що на світі є дива,
Що в кожнім серці живе мрія невловима?
Я бачу сни з казкового пера.
Я чесно бачу власними очима!
Я вмію до небес аж підлітать.
Я там проводжу всі свої години.
Там , де буденні люди , там не так:
Там світлі сни зникають у перини.
Там казка заховалась у мішку
Зав'язаному тридесятим вузлом.
Про диво взагалі тепер мовчу.
Тому усюди , де буденність - пусто.
В моєму серці казка є завжди .
Я дивом розфарбовую реальність.
Я там , де хмари , я там , де зірки,
Я там , де сонце , місяць , там , де дальність...
В моєму серці цілий світ горить ,
А мої крила-мрії виростають.
Я підлітаю , щоб диво творить.
Я дивом цілий світ свій називаю.
Юлія Оліяр©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722994
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2017
автор: Юлія Оліяр