ОШУКАНА

Цвіла  білим  пухом  тополя,
Як  вітер  торкав  її  стан.
Купалась  в  безмежжі  край  поля,
Здавалось,  життя  —  океан.

Вслухалась  до  кожного  звуку,
Що  вітер  на  вушко  шептав.
Кохання  ввірвалось  без  стуку
У  вигляді  сонцезаграв.

Не  знала,  що  вітер  жорстоко
Обскубає  листя  в  душі,
І  буде  вона  одиноко
Вкривати  німі  спориші.

Ошукана  вітром  тополя
Самотньо  стоїть  у  журбі.
Якби  ж  то  була  її  воля
Відраду  знайти  у  собі.                      12/04/16            
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722775
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Lana P.