На краю вирви

В  його  руці  твоя  рука
В    переплетінні    пальців.
У  злеті    стомлені    серця            
В    життєвій    пересварці.
Не  стримуй.    Істина  проста:
Удвох  не  грають  соло,
На  чистій  стороні  листа
Окресліть  нове    коло.
Безжально    викинь    з    голови
Підступну  мить  гордині,
Коханню    світ  відкрий  новий,
Де  сонце,  море,  хвилі…
Впаде    неправедна  стіна
На    розчині    із    глини,
Твоя    душа,    його    душа
Злетять    увись    від    вирви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2017
автор: Г. Король