Я на собі поставила вже хрест -
Великий жирний, без туги і жалю.
Його для мене викував Гефест –
Такий міцний повік не розламаєш.
Я берегла, леліяла той хрест,
Немов із найчистішого кришталю.
Сама себе загнала під той прес
Й тиски щораз тугіше затискаю.
Та раптом – голос, наче грім з небес.
Зневіра - гріх. Чи ти цього не знаєш?
Заради вас помер він і воскрес,
Для вас він відчинив ворота раю.
Хотіла відповісти щось в протест
Та наче щось всередині зламалось.
З тих пір несу лиш Богом даний хрест,
А іншим в мене місця не зосталось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722684
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Ната-лі