А хто вона, Жінка? У чому її серцевина?
У неї душа промінням яким променить?
А хто вона, Жінка? Для когось вона половинка,
Кохана, бажана, ріднішої й годі знайти.
Вплелось у волосся морської води шумовиння,
А в серці засіялось щедро любові зерно.
У неї, гаптовані сонцем, веснянки на шкірі,
У неї вклав Бог все найкраще, що в нього було.
І матір вона, берегиня сім’ї, свого роду,
Кохана, дружина, бабуся, комусь і сестра.
Весь всесвіт вмістився колись в її лоні…
Вона у цей світ приводить маленьке життя.
У неї Господь помістив найцінніше – турботу
За свою сім’ю, за родину, за діток своїх.
Вона від віків зачинателька роду людського.
Бо Жінка – найкраще, що є на цій грішній землі.
© Тетяна Гриндула 8 березня 2017 р. (22 год. 46 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722409
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2017
автор: Гриндула Тетяна