ПРОБАЧ НАМ, ТАРАСЕ…


Пробач  нам,  Тарасе,  що  твій  заповіт  не  сповняєм...
З  колін  не  встаємо,  не  дихаєм  волею  ми!
Не  рвемо  кайдани,  а  тішимось  тому,  що  маєм  —
Кидаємось  вільними  гаслами,  в  серці  ж  —  раби!
Пробач  нам,  Кобзарe,  що  струни  бандури  ржавіють!
Не  та  в  душі  пісня,  що  треба,  Кобзаре,  не  та...
Не  ті  у  нас  думи  —  убогістю  щедро  сіріють,
Ховаючи  правду  в  неправді  на  схилах  Дніпра.
Пробач  нам,  Пророче,  ми  святість  життя  не  пізнали,
А  чоpне  у  біле  та  біле  у  чорне  вдягли!
Не  цього  від  нас  твої  мрії  столітні  чекали...
Пробач  нам,  Тарасе...  ми  блуднії  доньки  й  сини...


Марія  Дребіт


07.03.2017  Португалія

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2017
автор: VIRUYU