Леонід Горлач
На сході сонце в дзвони калатало,
На заході брикалася зоря.
Хіба вам мало,люди,ще вам мало,
Коли для вас - зоря понад моря,
Коли вам сонце,як душа відкрита?..
Не плюй на нього і не обпечись!
Все війни,війни...
Вся земля порита...
О,господи!
За люд свій помолись...
Перевод
С восходом солнце бьет в колокола,
Заря сияет пурпуром заката.
Для вас галактик звездные кантаты...
Вам разве мало света и тепла?
Ведь вам и солнце,как душа открытая!
Не плюй на солнце и не обожгись!
Все войны,войны...
Вся земля изрытая...
О,господи!
За люд свой помолись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722130
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 07.03.2017
автор: Михайло Гончар