Відшукай у зів'ялому цвіті
Теплий подих квітневого шалу,
Сміх його та бурштиновий погляд
На роси світанковий кришталь.
Бо тепер у принишклому світі
Навіть вітер німіє помалу,
Тільки тиша лишається поряд
І плете з павутиння печаль.
Обминувши тенета прозорі,
По таємній зористій стежині,
Ти в сузір'ї небесної Ліри
Доторкнись золотої струни.
Бо лишитись в безмовній покорі
Душі нам не дозволять віднині.
Летимо ж у омріяні далі
За луною гучної весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722021
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2017
автор: Вадим Димофф