Божевільні часи.
Божевільна земля під ногами.
П. Гірник
Завесніло. Ген-ген
Аромат неповторний розлився.
А мені до Лубен.
Родовід звідки благословився.
Де колиска дідів,
Де батьків стежечки́ і дороги –
До священних хрестів,
Що сховали буденні тривоги.
Що минулим повім
У своєму теперішнім часі?
Що війна палить дім
І тримає майбутнє у страсі!?
Горе і ненасить
Роздирають живе без упину.
І невтішно так жить,
Коли цілісну ділять країну.
Очі колють. Затим
На Голгофу потягнуть незрячу!
І залишиться дим,
І збудуємо будку собачу…
Одведи і спаси!
Що ж це, людоньки, коїться з нами?
Божевільні часи.
Божевільна земля під ногами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721763
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2017
автор: Ніна Третяк