Перевернув молочний дзбан
Потужний вітер-забіяка,
Крізь непроціджений туман
Сочилася розкисла мряка.
Від крон оголених дерев,
По стегнах потекли струмочки.
А вітру безпробудний рев
Проник до спідньої сорочки.
Озону бракло у сльоті,
Тяжіли кроки під ступнею,
Скисало небо в мокроті,
Зливалось з сонною землею.
Рясне збіговисько краплин
Переливалось філігранно,
У розмаїтті намистин
Дощем снувалося туманно. 10/01/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721241
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Lana P.