А в нас весна і тепле сонце гріє,
Промінням зазираючи в серця.
А там — війна, і вітер суму віє,
Безжально забираючи життя.
А в нас весна і все навколо квітне,
Неначе оживають всі міста.
А там — війна, невинні гинуть діти,
За нашу волю віддають життя…
І так болить, сліз стримати не в силах,
Котра весна вже в сумі і в жалю.
Коли розправить крила Україна?
Коли по-справжньому відчуємо весну?
В цей час на Сході смерть страшна гуляє,
Війна вривається у долі без вагань,
Вона життя солдатів забирає,
Нам залишаючи лиш сльози, біль і страх.
Не до весни мені сьогодні, не до сонця,
І в голові все крутяться думки
Про тих, хто захищаючи країну,
Не дочекався променів весни…
© Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721239
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 02.03.2017
автор: Марія Скочиліс