Прилетіли дерева (справжнісінький шок!),
Тріпотіли патлатим корінням.
А кортеджі співучих веселих пташок
Сповіщали про їх воскресіння.
Поправляли дахи, розправляли листки,
Домовито скидаючи крила,
Випускали на волю медвяні квітки.
І від подиву люди застигли.
Чи так справді було, чи, напевно, мана:
Треба ж, з вирію вишні вертались...
Розсипала гротески грайлива весна,
Голосними джмелями всміхалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721216
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Лариса Журенкова