У слові цвіла Україна…

       Народилося  слово  на  теренах  моєї  душі...  
Тягнулось  до  сонця,закляклу  розправивши  спину.
Голівку  схиляло,цілунку  чекаючи...
А  світ  одягав  лиш  корону  з  тернини  .

         Хоч  терня  колюче  кололо  високе  чоло,
ТумАнився  світ  і  пелюсточки  кров"ю  спливали;
Опадаючи,в  небо  летіли,
Де  Ангели  Божі  їм  сльози  крильми  витирали.

         А  слово  росло,хоч  і  маком  тернина  цвіла.
Перейшло  через  сльози,і  відчай  ,    і    муки  .
У  слові  цвіла  Україна,
Що  в  молитві  за  єдність  до  неба  підносила  руки  .




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720510
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2017
автор: Ольга Струтинська