Живий вогонь (сонет)

У  зиму  йдуть  космічні  каруселі,
І  квітка  вогняна  скрізь  знову  зацвіла,
Щоб,  із  корпускулами  світла  і  тепла,
Ставали  теплими  людські  оселі.

…Природний  газ  дешевим  був  і  зручним.
Користуватись  ним  усіх  примусив.
Та  надра  вичерпали.  Вартість  «плюсів»
Вертає  в  села  паливо  підручне.

Дідівський  побут  реставрують  зміни  –  
Знов  оживають  печі  і  каміни,
Щоб  виграти  із  холодом  борню.

В  багатших  –  дрова,  в  бідних  -  в’язки  хмизу.
Це  –  замість  газу.  Так  долають  кризу.
І,  як  язичники,  вклоняються  вогню.

Лютий,  2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720448
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 26.02.2017
автор: Володимир Дивнич