Ламати стандарти.
І штампи, й себе.
Ламати...
Не світ, не устої,
а тільки по лезу йти
і жити десь поміж...
Довкруж ешафоти,
страти,
театр і ролі... І невість.
А там - світи...
А там - недосяжність
куди лиш сягає око...
А ще недопитість
із чаші живих страждань.
У ній твоє серце
і пісня його висока.
І спрагла довіра вірі...
І нитка знань...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.02.2017
автор: Адель Станіславська