НЕВИДИМИЙ ЗВ’ЯЗОК

Обох  здіймає  вгору,  до  зірок,
Якийсь  невидимий,  тугий  зв’язок,
Осяйний  відблиск  променистий,
Коханих  всесвіт  особистий.

Тримає  душі  їхні  в  коконі,
Неначе  в  золотому  локоні,
Мережить  долі  на  долоні,
Ховає  у  своєму  лоні,

Поєднує  міцною  ниткою.
Прозорою  вкриває  свиткою
Шляхи  тривких  доріг-сполучень
І  захищає  від  розлучень.

Як  раптом  нитка  обривається,
Новітня  форма  появляється,
Щоб  зав'язатися  тісніше,
Кохати  у  стократ  сильніше

У  цьому  світі  особливому,
У  ніжному  зв'язку,  мрійливому.
На  нитці  долі,  обережно,
Гніздяться  почуття  бентежно.      2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2017
автор: Lana P.