допіру

ніщо  не  росте  на  твоїх  руках
дві  втомлені  долі  присіли
намотують  нитки
пишуть  листи
годують  китів
синіх

а  ти  і  не  чуєш  себе
несхибно  квітнучи  рястом
рукам
там
за  щастя

яблук  нарвуть
неба  нап'ються
кохаються  з  сонцем
світанки  прядуть


і  в  кожній  складці  
загуслий  час
приденно
лопоче  крилами
віддай  спокій  рукам
допіру
зима
при
надії  
дочасно  народить  весну

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2017
автор: Нова Планета