Ланцюгова реакція (помилки минулого) – 31. 03. 2014

Ти  навчив  мене  бути  ніжною.
Обіймав,  боронив  від  реальності.
Обіцяв,  що  буду  єдиною.
Навіть  смішно  тепер  від  банальності.
Я  літала  з  тобою  хмарами.
Засинала  в  траві  некошеній.
Ми  були  ідеальною  парою.
Та  настали  часи  нехороші.
Щось  змінилося  враз,  наче  дощ  пішов.
Обірвалась  чарівна  ниточка.
Щось  нового  шукав  і  таки  знайшов.
Видно,  краща  була  та  квіточка.
Я  не  вірила  вперто,  бо  бачила
Ще  у  снах  твої  очі  ніжні.
Може  час  би  пройшов  і  пробачила  б.
Та  чомусь  ти  обрав  не  мене  –  її.
Ти  навчив  мене  бути  покірною.
І  я  стала  від  тебе  залежною.
Я  завжди  була  тобі  вірною.
Не  чекала  я  протилежного.
Та  ти  з  силою  взяв  і  зламав  мене.
Сам  закинув  в  обійми  іншого.
Ти  навчив  мене  бути  брутальною.
Я  навчилася  бути  гіршою.
І  з  тих  пір,  як  очами  стрічалися,
То  брехнею  вкривалися  сірою.
Я  не  витримала  і  зізналася.
Та  простилась  навіки  із  вірою.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2017
автор: Лариса Сорокіна