А чи багато, чи мало – три роки,
Зібрались люди на Майдан, згадати,
Дні революції -не перші кроки
Скільки ж країна, ще буде страждати?
Які ж були, вони були сміливі й дужі!
Ті, що давно, злетіли у неба синь,
Ніхто не знає, як страждають душі,
Може достатньо, нороду потрясінь!
І дзвенять дзвони, знов линуть молитви,
Схилені голови, згадують часи,
Прийшла біда, скільки крові пролито,
Хотіли землю, Батьківщину спасти.
Дніпро широкий, стогне споглядає,
Течуть рікою сльози материнські,
Душа болить і серце завмирає,
І думки гублять у тривожній пісні.
Глибокі рани, плине « Пливе кача»,
Всі прапори із чорними стрічками,
Десь полетіла журавлів малеча,
Подала голос до кожної мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2017
автор: Ніна Незламна