Буває так-
ти дивишся на сонце
і очі закриваєш.
Переливи кольорів
в клубок мотаєш,
візерунки із зірок-ниток
сплітаєш.
І відчуваєш,як гріє
прямо в твоє "сонце"
у грудях.
Як було б гарно,
щоб у людях
сонце жило.
І можна було б
дарувати тепло
просто так,
і не в знак чогось.
І щоб воно не ховалася
за хмарами образ і зла.
Хай буде колір Рожевий-
колір добра.
Яскравий і щирий,
з відтінків безліччю
та не примхливий.
Частіше дивіться
на сонце
із заплющеними очима.
Впускайте у очі-віконця
рожеву частину сонця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2017
автор: БЕЗ