" НЕ поспішай,
ця дівчинка - журба..."
/Наталя Баницька/
Не поспішай...
До розстрілу твого
ще кілька кроків,
просторів,
галактик…
Не зло віщує твого дива тло,
а згусток слів,
що душ єднання клаптик...
Не поспішай!
Бо що то є життя?
Незнаний,
неосяжний світо-морок,
повінчаний із мріями в серцях
і з часом,
що і є найперший ворог?
Ні, не стріляй!
Не потребуй тортур,
бо у життя є символи галерні.
Люби Життя.
Збудуй на щастя мур
із поєднання ніжності і нервів.
Але якщо - до розстрілів звикать -
то тільки від кохання і натхнення,
бо таємнича і творяща стать,
що воскресає...
ЗАвжди, й недаремно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718455
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2017
автор: norma Ardeko