СУМЛІННЯ

Як  довго  тягнеться  сумління
В  моїх  можливостях  літати,
Бо  сам  себе  сховав  за  грати.

Шовкове  небо  сміється  сонцем,
Що  я  так  недбало  безталанний  -
Це  Доля  пише  мені  догани.

Адже  не  поважав  свої  таланти,
А  Богом  таке  завжди  карається,
От  чого  моя  душа  і  мається.

14.02.2017
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718398
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.02.2017
автор: Левчишин Віктор