Прохають поради – раджу,
попросять вина – наллю,
особа із гарцем ґанджу,
довершених – не люблю.
Не те, що б дивлюся звіром,
чи заздрю крізь люстро літ -
дотична до зла, не вірю
в гладенький пастельний світ.
Натомість, плекаю приязнь
до злетів із помелом,
де досвід – дотепний вираз
в теорії помилок,
де поруху вибух – порох,
а світ мені – візаві,
в якому є потяг , подвиг,
святі із полич – живі,
сміливі й різкі, мов банджо
між лагідних мандолін -
сюжети для Караваджо,
для кращих його картин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718063
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2017
автор: Любов Матузок