Сидить за столиком в кав'ярні
Самотня жінка у кутку.
Були...були ж колись кохані,
Тепер і серце на замку.
Завіса ледь сіріє з диму,
Звучить мелодія проста.
Її душа десь полетіла в зиму,
Самотність серце огорта.
Що в ній не так...надій чекання,
А може, доленька така...
А поруч чути десь зізнання,
Вона ж сама...весела і струнка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2017
автор: Зоя Журавка