Ідемо парком, романтично,
Птахи цвірінькають весь час,
Веду розмову поетично,
Іду, наче танцюю вальс.
Її рука в мою пірнула
І в очах погляд потонув,
Вона давно уже не чула,
Що я сказати ризикнув.
Слова кохання рвали душу,
Стискали душу і серця,
Не знав, що спокій знов порушу
В парку тут біля озерця.
Були там наче на малюнку:
Ми, озеро, весна, верба...
В її палкому поцілунку
Я розчинився. Раптом ба...
Прокинувся. Подушка мокра,
Ніхто мене не цілував,
В обіймах був старої ковдри,
І пес Шарко мене лизав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2017
автор: Oleksandr Poprotskyy