В житті отак завжди буває,
Не встиг навчити,забуваєм,
Не було часу ,чи й не знав...
А потім-раз,і ти вже там...
Тому пишу я ,любий сину,
Пробач,що може я ,дитино,
І не навчила щось тебе,
Ти вже дорослий-час іде...
Тож прошу я тебе,дитино,
Живи ти чесно,без зупину,
Працюй,твори,живи і мрій,
Ти чесний будь,життю радій.
Тримай ти слово,мужній будь,
Люби людей і незабудь,́
Надію,віру і любов,
Проси у Бога знов і знов!
Ще бережи сім"ю,мій сину,
Люби дружину до загину,
Дітей своїх оберігай,
Як є сім*я-там щастю рай!
Ти бережи здоров"я ,сину,
Шануй завжди усю родину,
Повагу до людей тримай,
Шануй стареньких,поважай!
Як образив,бува когось,
А може щось і не збулось,
Зумій образу ти простити,
Бо в мирі й дружбі треба жити!
І вчися,вчися без зупину,
До старості,мій любий сину!
І кожне слово пам"ятай,
Усіх,хто вчив-ти поважай!
А може, щось я не навчила,
Прости мене,моя дитино !
А цю науку пам*ятай,
Я вірю в тебе-ти це знай!!!
І.І.Пилипів
08.02.17р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: oskar