Прокурені, промочені…

Прокурені,  промочені,
Обцятковані  листям  вулиці.  
Руки  твої  позолочені
До  далекого  сонця  туляться.
Залишені,  загублені
Сліди  по  холодній  бруківці.
Очі  твої  залюблені
Усміхаються  кожній  зірці.
Вигнуті  і  перехрещені
Доріжки  й  широкі  шосе.
Мрії  твої  нерозбещені
Вітер  студений  несе.

[u][i]15.10.2016  р.  [/i][/u]            ©  А.  Тофан

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2017
автор: Андрій Тофан