Я спрагла до життя
І(дякувати богу) не самотня
Дивлюсь на світ відкритими очима
Живу дишу і ціную кожну мить
З тобою стрічаю я світання
З тобою проводжу тихі вечори
І дітки- плоди нашого кохання
Завжди з нами чепурні
То тут вони співають;
То ліплять щось ,а то стрибають-
Такі вони смішні...
Немов би янголята грають
Дивну мелодію мені
А ти...
Працюєш немов віл задля нашого кохання
Ти хочеш мати все ,
Чого досі ще не мав...
Я ціную твої руки
Просто хочу, щоб ти знав...
І нехай тобі здається
Що толку з мене мало:
Пишу вірші, вареники ліплю...
Та знай моє чекання і страждання
Варті твого кохання...
Не хочу мати я нічого
З того ,що хочеш мати ти!
Я хочу лиш обіймів ,серця стуку
Зі мною сядь і поговори...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2017
автор: Лена Прилуцька