Люди, скажіть, а ви ЛЮДИ –
Ті, що по миру – серпом?
Серце спиняєте в грудях,
Наче вагони в депо.
Миєте опісля руки
П’єте вино та їсте.
День ваш не ні́вечать муки.
Ніч ви спокійно спите.
Носите вінці лаврові,
Плетені десь у кремлі.
Що вам до того, що крові
Безмір уже у землі?
Що вам до того, що дітям
Ставить переляк печать
І що не знає де дітись
Старість, як «Гради» гатять?
Світе, вивітрюй байдужість.
Брате, лий твердість у крок.
Тільки у єдності – дужість.
Тільки у правді – добро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)