Синдром війни, синдром життя та смерті.
Стоїть питання- жита або ж ні?
Слова до слів то сповіді відверті
Що шепочу собі на самоті.
Синдром війни, сльоза, солоне море.
Упав вже той з ким вчора у строю
Стояли ми і наше спільне горе
Роздерло душу його та мою.
Синдром війни, зректись себе та свого
Всього того, за що тримався ти.
Заради неба мирно-голубого
Заради значно вищої мети.
Синдром війни, свобода чи кайдани?
Одне із двох, ти вільний або ж ні.
Ти проти нас, чи ти в строю із нами
Стоїш на варті рідної землі.
Синдром війни, повстали буревії
Вскипіли ріки, та вскипіла кров.
Без віри в перемогу, без надії
Прийняти смерть? Хіба що за любов.
Синдром війни, жага до перемоги
Нестримний потяг, сила почуттів.
Як триста тих, стояти до знемоги
Заради синьо-жовтих прапорів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715916
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Олександр Крутій