Жила і буде жити Україна!

[b][color="#240a70"]Моя  Вкраїно,  матінко  хрещена,
Із  диво-слів  вінок  тобі  сплету.
Я  крізь  роки  несу  в  своєму  серці
Любов  до  тебе  чисту  і  святу.[/b]
 
[b][color="#051345"]Твою  я  долю  вишию  нитками
З  казкових  розмаїтих  кольорів.
Хай  чорного  не  буде  в  ній  віками,
А  жовто-синій  завжди  б  майорів.
 
Серця  чужинців  чарувала  врода.
За  цю  красу  лилася  кров  роки...
Нікому  не  зломити  дух  свободи.
Він  все  нові  й  нові    дає  ростки.
 
І  ті,  що  зараз  гинуть  на  Донбасі,
Життями  платять,  линучи  увись,
Ординців  клятих,  щоби  зупинити,
Тримайся  ж,  моя  земле,  не  зігнись.
 
Я  вірю,  що  прийде  той  час  розплати
І  перед  Богом,  і  перед  людьми.
І  кару  понесуть  ті  супостати,
Бо  навіть  небо  плаче  від  журби.
 
Жила  і  буде  жити  Україна!
Прославлена  і  горда  у  віках.
Її  вже  не  поставить  на  коліна,
Хоча  й  нелегким  є  до  волі  шлях![/color]
[/b][/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715894
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: Ніна-Марія