Якби мої вернулися тумани,
Клубочками у теплій синяві.
І чашку молока налила мама,
І кіт мурликав вдома на вікні…
Щоб навесні у «кирзаках», що в дьогті,
Місив грязюку, виглядав шпаків.
Приніс квітки із лугу жовті-жовті
І бігав разом в гурті хлопчаків…
Копав зимою у снігу траншеї,
До ночі із зашпорами в руках,
Ті походеньки, ніби Одіссея,
Дитинства, що неписане в роках…
Пора дитинства – голо-босі роки,
Шматочок хліба, я ж тоді був пан…
Собачий гавкіт, різкий крик сороки
І мій туман, дитячий мій туман…
Якби мої вернулися тумани,
Клубочками у теплій синяві.
І чашку молока налила мама,
І кіт мурликав вдома на вікні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715605
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2017
автор: Віталій Назарук