У кишені сонячний промінь,
На губах застиг смак полуниці.
І весняний пташиний гомін
Схований у кохання криниці.
А мені довподоби небо,
Коли бачу його рожевим...
Як нестримна моя потреба
Бути чистою в бруді життєвім !
Хай загублені люди заплачуть!
Хай нарешті вони усвідомлять,
Як багато вони не побачуть,
Коли гідність розкутістю стомлять.
Не розкриються двері раю
Тим,хто втратив в багнюці душу.
Озирніться до світла,благаю!
...Знов за грішників плакати мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71548
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2008
автор: Antares