затамувавши подих… (космічні листи) …

мій  любий  Принце!  ...це  твоя  мала:  
руда,  довірлива,  замріяна...
із  іншої  планети,  щира,  та...
для  тебе  запалю  зірки  калинові...

а  може  ти  не  принц,  а  Янгол  мій?..
такий  важливий,  справжній  і  із  крилами
до  мого  серця  шлях  не  загубив
під  білими  із  атласу  вітрилами...

тебе  чека  маленьке  лисеня...
кудлате  і  з  очами  вкрай  зеленими
в  яких  наразі  ще  штормлять  моря
і  пристрасті  блукають  навіженими

і  хтось  створив  не  небі  цей  місток
щоб  ми  на  ньому  поглядом  зустрілися
затамувавши  подих...  кожен  крок...
один  із  одного  кришталь-чуттів  напилися

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2017
автор: *Svetlaya*