Вставай

Від  болю,  а  може  від  бою
Країна  зігнулась  вербою
І  просить  у  кожного:  "Сину!
Вставай,  прожени  супостата,
Вставай,  йому  досить  ламати
Прекрасну  країну-калину."

Вже  досить  у  радах-палатах
Її  розривать-продавати
Її  ненависно  ділити.
І  ворога  просить  прогнати,
Від  сну  прокидатись,  згадати,
Що  ми  їй  не  пасинки,  -  діти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2017
автор: Сергій Рівненський.