А які над окопами зорі?
Із наляканими очима,
У небесній своїй коморі,
Хоч у Бога десь за плечима.
Їм вже вибухи ці набридли,
І огидний цей колір війни,
Її вірус, її бацили
І стривожені вибухом сни...
Над окопами мріють зорі
Щоб на нашій Землі жили
Її діти в такій ось змові:
Щоб Людьми всі бути змогли!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713538
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2017
автор: Шостацька Людмила