Покрилось небо пеленою чорною,
Що всіяна мільярдами зірок.
З'явився місяць і красою неповторною,
Розвіяв ввесь темний морок.
Дивує всіх краса нічного неба.
Подивишся й нічого вже не треба.
Забудеш зразу про усі печалі,
Вдивляючись у невідомі далі.
Хтось дивиться на зорі, що сіяють,
Шукаючи між них сузір’я, які знають.
А хтось на місяць споглядає ясний,
Милуючись . Який же ж він прекрасний.
І я люблю на місяця дивитись ,
У тишині нічній із ним журитись.
Тільки він один про всі печалі знає,
І лише з ним уся журба моя зникає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713438
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.01.2017
автор: Анна Яковчук