Біль

Ти  заглянув  в  мою  душу.
Побачив  всю  біль  і  печаль.
З  місця  я  не  зрушу,
А  ти  не  повернешся…  На    жаль.

Посумую  трішки.  І  напевно,
Вночі  поплачу    з  місяцем  на  пару.
Чекати  тебе  даремно.
Випила  вже  з  лишком,  солодкого  нектару.

Було  так  боляче.  І  знаєш,  болить  ще  й  досі.
Болить  там,  куди  не  дотягнутися  руками.
Думки  ще  бродять  в  хаосі.
І  рану  не  загоїти  роками.

Живу.  Терплю,  як  можу,
Біль,  що  зраджує  кохання.
Але  ліки,  від  нього  я  знаходжу.
Хоч  ще  більше  ранить,  душі  сумне  мовчання.

Вона  мовчить  і  не  говорить.
Лиш  інколи  я  чую,  на  щоці,  її  печаль.
Запам’ятаю  біль  цей  і  кожну    мить
І  пронесу    с  душею  в  життєву  даль.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712768
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2017
автор: Герасимець Оксана