Я воїн мамо, я солдат!
Я збережу свою країну!
Зі мною друг мій - автомат,
І побратими на руїнах.
Я воїн мамо, я Твій син!
Я маю душу і надію.
Я на Донбасі не один,
І я про мирне небо мрію.
Живий я мамо! Ти не плач,
Не лий даремно свої сльози.
Ніякий сепар, як палач,
Не стане на моїй дорозі.
І знову в бій, стрільба лунає,
Беру я в руки автомат.
Нехай огидний ворог знає -
Не відступлю! Бо я солдат!
Іде війна, ревуть гармати,
Валує густий, чорний дим.
Яке ж бажання треба мати,
Аби не вмерти молодим?
А час то йде, роки минають,
Я не дитинка! Чоловік!!
А душі плачуть і ридають,
Час робить з воїнів калік.
Я знаю мамо, ти там плачеш,
За сина думаєш весь час.
Та я ж живий, матусю, бачиш?!
І я воюю за всіх нас!
Не плач рідненька, я ж з Тобою!
Я тут, у серденьку Твоїм.
Ти лиш пишайся завжди мною,,
Я повернусь у рідний дім...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712028
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.01.2017
автор: Алькор