Зими не райдужна палітра:
Сіренький обрій, білий сніг,
Трясеться подихом повітря
Та час біжить, не чує ніг.
Пейзаж – суцільна досконалість,
Температура – на нулі,
І до весни в льодах сховалась
Річкова синя кров землі.
Холодне сонце сліпить очі,
Переступаючи межу,
І небо нічого не хоче,
І я нічого не прошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711369
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2017
автор: rutzt