Я в зимову казку заблукаю,
Поселилась що в моїм саду,
Доторкнусь до гілочки руками,
З них кристали інею впадуть.
Заіскряться-замигтять сніжинки,
Затанцюють на снігу вогнем,
І синички дружно, без спочинку,
Привітають «пінь» своїм мене.
Жовто-сиві, пишні груденята
Дописали казочки сюжет…
Милі мої, смілі пташенята,
Не злякає вас ніхто уже:
Ні морози, ані завірюхи,
З голоду ж пропасти я не дам –
В годівничку і зерна, й макухи
Насипати буду вам щодня.
15.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710692
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.01.2017
автор: Ганна Верес