МАЙЖЕ В ДИКАНЬЦІ

                                         Забула  де  я,  думала  –  в  Диканьці.
                         Це  -  репетиція,  напевно,  до  Різдва,
                         Така  зима  у  своїй  забаганці
                                         Разом    добро    і  зло  сипнула  з  рукава.

                         Кипіло  небо  сніговим  вулканом,
                         Струсило  зорі,  мов  доспілі  груші,
                         Накрило  землю  крижаним  жупаном,
                         Розгублені  блукали  всюди  душі.

                         А  на  мітлі  таки  хтось  небом  пролетів
                         І  в  коминах  якось  було  не  звично,
                         Здригався  дико  світ  від  блискавки  дротів
                         І  було  страшно,  а  не  феєрично.

                         Зустрілися  Вакули  із  Оксанами,
                         Забули  за  цариці  черевички,
                         У  Пацюків  –  вареники  з  сметанами,
                         Я  ж  згадую  по  черзі  небилички.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710676
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.01.2017
автор: Шостацька Людмила