Одвічне диво.

В  полум’ї  Любові  несказанної  породила  Діва  плід  Життя,
Сповила,  і  на  солому  в  ясельця,  мов  на  царське  ложе  понесла.
Поклонилась  до  землі  Рожденному,  цілувала  трепетно  в  чоло,  
Того,  що  не  вмістить  і  Вселенна,  без  Якого  б  й  Неба  не  було.
Пригортала,  -  навкруги  співали  Янголи,  Херувими,  Сили,Небеса
І  Зоря  зливала  світ  лампадово  на  долини  й  гори...  Чудеса
На  Землі  творились  при  народженні:
                                                                                                   -  у  пустелі  виноградники  цвіли.
Пастухам,  що  стерегли  отари,  Радість  Янголи  безплотні  принесли:
-  Народився  Спас,  Якого  ви  чекали,  вам  Його  пророки  прорекли...
А  Небесне  воїнство  співало;  "  Слава  в  вишніх  Богу,  і  на  землі  мир..."

Полум’ям  Любові  несказанної  в  серці  Діва  Радість  берегла,
І,  колись,  для  нас  її  сповіщену,  у  Святвечір  тиша  прийняла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2017
автор: @NN@