Не зупинити потяга до волі,
Як не зловити в полі сім вітрів.
Зима, вкриває листя у тополі,
Козак вже вільний, смерть свою зустрів.
Та то не смерть, а міст у світ незримий,
Куди не долітає білий птах.
У світі тім стрічають побратими,
Й не гасне зоряний Чумацький шлях.
У світі тім вже воєн не буває,
Ні сліз, ні крику білих журавлів.
Там Бог, солдати, всі гріхи прощає,
Хто ворога у край свій не пустив.
У світі тім найголовніше слово
І та молитва матері земна.
Там переродження іде наново,
Там роздають нові всім імена.
Отож живи герою, наш, Козаче,
Ти вільний, як у полі сім вітрів.
Родина за тобою хай поплаче,
Вклонюся я, ти Бога вже зустрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710345
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.01.2017
автор: Східний