Пішли в туман дитячі сни,
І юності мрійливі крила,
І лісу запах, запах хни,
І подих літа, його сила.
Пішли в країну диво-мрій
І сподівань душі дитячих,
Лишили острови надій,
У царство кинули незрячих.
Стою дорослим серед нив,
Не скошених ще поки вітром.
Тоді, тоді я лише жив,
Світився сяйвом, білим світлом.
Дзвенів у полі голос мій,
Немовби жайворон у висі.
Немов провісник-буревій.
Ті сни мої були – пречисті.
Дозріли вже мої літа,
І посивіли таки крила,
Мелодія вже й сну не та,
Та мудрості з’явилась сила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710008
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2017
автор: Східний