В цього вітру дуже дивний смак,
Смак тепла, розлитого усюди,
Дякую за те, що буде так.
Дякую за те, що вже не буде.
Дякую за те, що у пітьмі
Зоряні блищали самоцвіти,
Дякую за те, що у зимі
Я весною був і навіть літом.
Дякую, що у гонитві літ
Не піддався сірості химері
І за те, що свій осінній світ
Я малюю синім на папері.
І у кожній прожитій добі,
І на гранях грішного й святого,
Дякую за все, що є, тобі,
Навіть якщо ти не чуєш того.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2016
автор: rutzt