Крапелькою висла... і розбилася
Любов, що ніжно так дивилася,
Зависла десь між небом і землею,-
Хто буде поміж нас суддею ?
Цвітом, що опав і не розкрився,
Бутоном, що не вспів, не розпустився...
Позаду -- спалені мости,
А там, в проваллі -- я і ти.
А, може, ще раз... У веснУ - за первоцвітом,
Зумієм ще й зогрітись літом...
А там... за руки взявшись - в листопад,
І звідти вже - в зими сріблистий сад...
А може - все ж зуміємо звести,
Колись зруйновані мости ?
Блукає манівцями самота...
І ти - один... і я - одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова